Третья хроника царствГлава 11 |
1 |
2 Они были из тех народов, о которых Вечный сказал исраильтянам: |
3 У него было семьсот жён царского рода и триста наложниц, и жёны сбили его с истинного пути. |
4 Когда Сулейман состарился, жёны обратили его сердце к чужим богам, и оно перестало быть полностью преданным Вечному, его Богу, каким было сердце Давуда, его отца. |
5 Он пошёл за Астартой, . богиней сидонян, и Молохом, . омерзительным богом аммонитян. |
6 Сулейман делал зло в глазах Вечного, он не следовал за Вечным полностью, как Давуд, его отец. |
7 На холме, к востоку от Иерусалима, Сулейман построил капище Хемошу, . омерзительному богу Моава, и Молоху, омерзительному богу аммонитян. |
8 То же самое он сделал для всех чужеземных жён, которые возжигали благовония и приносили жертвы своим богам. |
9 Вечный разгневался на Сулеймана, потому что его сердце отвернулось от Вечного, Бога Исраила, который дважды являлся ему. |
10 Несмотря на то что Он запретил Сулейману идти за чужими богами, Сулейман не выполнил повеления Вечного. |
11 И Вечный сказал Сулейману: |
12 Но ради Давуда, твоего отца, Я не сделаю этого при твоей жизни. Я вырву его из рук твоего сына. |
13 Но Я отниму у него не всё царство. Я оставлю ему один род ради Давуда, Моего раба, и ради Иерусалима, который Я избрал. |
14 |
15 Прежде, когда Давуд был в Эдоме, начальник войска Иоав пришёл хоронить погибших и перебил в Эдоме всех мужчин. |
16 Иоав и все исраильтяне оставались там шесть месяцев, пока не истребили в Эдоме всех мужчин. |
17 Но Хадад, тогда ещё лишь ребёнок, бежал в Египет с некоторыми эдомскими вельможами, служившими его отцу. |
18 Они отправились в путь из Мадиана и пришли в пустыню Паран. Взяв с собой людей из Парана, они пришли в Египет, к фараону, царю Египта, который дал Хададу дом, пропитание и землю. |
19 Хадад был так угоден фараону, что он дал ему в жёны сестру своей жены, царицы Тахпенесы. |
20 Сестра Тахпенесы родила ему сына Генувата, которого Тахпенеса вырастила в царском дворце. Генуват жил там вместе с детьми фараона. |
21 Будучи в Египте, Хадад услышал о том, что Давуд упокоился со своими предками и что начальник войска Иоав умер. Тогда Хадад сказал фараону: |
22 – Чего тебе недостаёт у меня, что ты так хочешь вернуться в свою страну? – спросил фараон. |
23 Всевышний воздвиг Сулейману и другого врага – Резона, сына Элиады, который убежал от своего господина Ададезера, царя Цовы. |
24 После того как Давуд разбил войска Цовы, Резон собрал вокруг себя бунтовщиков и возглавил их. Они пришли в Дамаск, поселились там и сделали его царём Дамаска. |
25 Резон был врагом Исраила всё время, пока был жив Сулейман, умножая зло, чинимое Хададом. Он правил Сирией и презирал Исраил. |
26 |
27 Вот история о том, как он поднял мятеж против царя: Сулейман построил Милло и заделал брешь в стене Города Давуда, своего отца. |
28 А Иеровоам был очень способным, и когда Сулейман заметил, как хорошо этот молодой человек исполняет свою работу, он поставил его над всеми подневольными людьми из дома Юсуфа. |
29 В то время Иеровоаму случилось выйти из Иерусалима, и на пути его встретил пророк Ахия из города Шило, одетый в новую одежду. Они были в том поле лишь вдвоём, |
30 и Ахия, взявшись за новую одежду, что была на нём, разорвал её на двенадцать кусков. |
31 Затем он сказал Иеровоаму: |
32 Но ради Моего раба Давуда и города Иерусалима, который Я избрал среди всех родов Исраила, у него будет один род. |
33 Я сделаю это, потому что он оставил Меня и поклонялся Астарте, богине сидонян, Хемошу, богу моавитян, и Молоху, богу аммонитян, и не следовал Моими путями, не делал того, что праведно в Моих глазах, и не соблюдал Мои установления и законы, как делал Давуд, его отец. |
34 Но Я заберу из рук Сулеймана не всё царство. Я сделал его правителем во все дни его жизни ради Давуда, Моего раба, которого Я избрал и который исполнял Мои повеления и установления. |
35 Я возьму царство из рук его сына и отдам тебе десять родов. |
36 Я дам один род его сыну, чтобы у Давуда, Моего раба, всегда был потомок на троне в Иерусалиме, в городе, который Я избрал, чтобы пребывать там. |
37 А тебя Я избираю, и ты будешь править всем, чем пожелает править твоё сердце, – ты будешь царём Исраила. |
38 Если ты будешь исполнять всё, что Я тебе велю, ходить Моими путями и делать то, что праведно в Моих глазах, исполняя Мои установления и повеления, как делал Мой раб Давуд, то Я буду с тобой. Я создам тебе такой же крепкий дом, как тот, что Я создал Давуду, и отдам тебе Исраил. |
39 Я накажу потомков Давуда, но не навеки». |
40 Сулейман пытался убить Иеровоама, но Иеровоам бежал в Египет к царю Сусакиму и оставался там до смерти Сулеймана. |
41 |
42 Сулейман правил в Иерусалиме всем Исраилом сорок лет. |
43 Потом он упокоился со своими предками и был похоронен в Городе Давуда, своего отца. И царём вместо него стал его сын Реховоам. |
1-а царiвРозділ 11 |
1 |
2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: „Не вві́йдете між них, і вони не вві́йдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богі́в“. До них прихили́вся Соломон коха́нням. |
3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць — три сотні. І жінки́ його прихили́ли його серце. |
4 І сталося на час Соломонової старости, жінки́ його прихили́ли його серце до інших богі́в; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида. |
5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидо́тою аммонітською. |
6 І робив Соломон зле в оча́х Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид. |
7 Тоді Соломон збудував же́ртівника для Кемоша, моавської гидо́ти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидо́ти аммонських синів. |
8 І так він зробив для всіх своїх чужи́нних жіно́к, що кадили та прино́сили жертви для своїх богів. |
9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхили́лося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два ра́зи йому являвся, |
10 і наказував йому про цю річ, — щоб не ходити за іншими богами. Та не вико́нував він того, що наказав був Господь. |
11 І сказав Господь до Соломона: „Тому́, що було це з тобою, і не вико́нував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу́ царство твоє, та й дам його твоєму рабові. |
12 Тільки за твоїх днів не зроблю́ того ради батька твого Давида, — з руки сина твого відберу́ його! |
13 Та всього царства Я не відберу́, — одне племе́но Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав“. |
14 |
15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоа́в, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі. |
16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не ви́губив кожного чоловічої статі в Едомі. |
17 І втік Гада́д, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем. |
18 І встали вони з Мідія́ну й пішли до Пара́ну; і набра́ли вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призна́чив йому утри́мання, і дав йому зе́млю. |
19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових оча́х, і він дав йому за жінку сестру́ своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси. |
20 І породи́ла йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса ви́ховала його в фараоновому домі. І був Ґенува́т у фараоновому домі серед фараонових синів. |
21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батька́ми, та що помер Йоав, начальник ві́йська. І сказав Гадад до фараона: „Відпусти мене, й я піду́ до свого Кра́ю!“ |
22 А фараон йому відказав: „Чого тобі браку́є при мені, що ти оце хочеш іти до свого кра́ю?“ Та той сказав: „Ні, таки конче відпусти́ мене!“ |
23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана. |
24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дама́ску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску. |
25 І був він проти́вником для Ізраїля за всіх Соломоновіих днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бри́див він Ізраїлем, і запанував над Сирією. |
26 |
27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло́, і попра́вив пролі́м у Місті Давида, свого батька. |
28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака́, що він роботя́щий, і призна́чив його над усіма́ носія́ми Йо́сипового дому. |
29 І сталося того ча́су, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахі́йя, пророк. Він був одя́гнений в нову́ одіж, й оби́два вони були самі на полі. |
30 І схопи́в Ахі́йя за ту нову́ одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків. |
31 І сказав він до Єровоа́ма „Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддира́ю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племе́н. |
32 А одне племе́но буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племе́н. |
33 Це тому́, що вони покинули Мене і вклоня́лися Аста́рті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб вико́нувати добре в Моїх оча́х, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид. |
34 Та не візьму́ Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який доде́ржував заповідів Моїх та постанов Моїх. |
35 І візьму́ Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племе́н. |
36 А синові його дам одне племе́но, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Йме́ння. |
37 А тебе Я візьму́, і ти будеш царюва́ти над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем. |
38 І станеться, коли ти слу́хатимешся всього, що Я накажу́ тобі, і пі́деш Моїми дорогами, і робитимеш добре в оча́х Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я бу́ду з тобою, і побудую тобі міцни́й дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізра́їля. |
39 І буду впокоря́ти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні“. |
40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоа́ма. І встав Єровоа́м, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробува́в він в Єгипті аж до Соломонової смерти. |
41 А решта Соломо́нових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, — ото вони написані в книзі „Соломонові діла“. |
42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було́ сорок літ. |
43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похо́ваний у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'а́м. |
Третья хроника царствГлава 11 |
1-а царiвРозділ 11 |
1 |
1 |
2 Они были из тех народов, о которых Вечный сказал исраильтянам: |
2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: „Не вві́йдете між них, і вони не вві́йдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богі́в“. До них прихили́вся Соломон коха́нням. |
3 У него было семьсот жён царского рода и триста наложниц, и жёны сбили его с истинного пути. |
3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць — три сотні. І жінки́ його прихили́ли його серце. |
4 Когда Сулейман состарился, жёны обратили его сердце к чужим богам, и оно перестало быть полностью преданным Вечному, его Богу, каким было сердце Давуда, его отца. |
4 І сталося на час Соломонової старости, жінки́ його прихили́ли його серце до інших богі́в; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида. |
5 Он пошёл за Астартой, . богиней сидонян, и Молохом, . омерзительным богом аммонитян. |
5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидо́тою аммонітською. |
6 Сулейман делал зло в глазах Вечного, он не следовал за Вечным полностью, как Давуд, его отец. |
6 І робив Соломон зле в оча́х Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид. |
7 На холме, к востоку от Иерусалима, Сулейман построил капище Хемошу, . омерзительному богу Моава, и Молоху, омерзительному богу аммонитян. |
7 Тоді Соломон збудував же́ртівника для Кемоша, моавської гидо́ти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидо́ти аммонських синів. |
8 То же самое он сделал для всех чужеземных жён, которые возжигали благовония и приносили жертвы своим богам. |
8 І так він зробив для всіх своїх чужи́нних жіно́к, що кадили та прино́сили жертви для своїх богів. |
9 Вечный разгневался на Сулеймана, потому что его сердце отвернулось от Вечного, Бога Исраила, который дважды являлся ему. |
9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхили́лося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два ра́зи йому являвся, |
10 Несмотря на то что Он запретил Сулейману идти за чужими богами, Сулейман не выполнил повеления Вечного. |
10 і наказував йому про цю річ, — щоб не ходити за іншими богами. Та не вико́нував він того, що наказав був Господь. |
11 И Вечный сказал Сулейману: |
11 І сказав Господь до Соломона: „Тому́, що було це з тобою, і не вико́нував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу́ царство твоє, та й дам його твоєму рабові. |
12 Но ради Давуда, твоего отца, Я не сделаю этого при твоей жизни. Я вырву его из рук твоего сына. |
12 Тільки за твоїх днів не зроблю́ того ради батька твого Давида, — з руки сина твого відберу́ його! |
13 Но Я отниму у него не всё царство. Я оставлю ему один род ради Давуда, Моего раба, и ради Иерусалима, который Я избрал. |
13 Та всього царства Я не відберу́, — одне племе́но Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав“. |
14 |
14 |
15 Прежде, когда Давуд был в Эдоме, начальник войска Иоав пришёл хоронить погибших и перебил в Эдоме всех мужчин. |
15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоа́в, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі. |
16 Иоав и все исраильтяне оставались там шесть месяцев, пока не истребили в Эдоме всех мужчин. |
16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не ви́губив кожного чоловічої статі в Едомі. |
17 Но Хадад, тогда ещё лишь ребёнок, бежал в Египет с некоторыми эдомскими вельможами, служившими его отцу. |
17 І втік Гада́д, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем. |
18 Они отправились в путь из Мадиана и пришли в пустыню Паран. Взяв с собой людей из Парана, они пришли в Египет, к фараону, царю Египта, который дал Хададу дом, пропитание и землю. |
18 І встали вони з Мідія́ну й пішли до Пара́ну; і набра́ли вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призна́чив йому утри́мання, і дав йому зе́млю. |
19 Хадад был так угоден фараону, что он дал ему в жёны сестру своей жены, царицы Тахпенесы. |
19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових оча́х, і він дав йому за жінку сестру́ своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси. |
20 Сестра Тахпенесы родила ему сына Генувата, которого Тахпенеса вырастила в царском дворце. Генуват жил там вместе с детьми фараона. |
20 І породи́ла йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса ви́ховала його в фараоновому домі. І був Ґенува́т у фараоновому домі серед фараонових синів. |
21 Будучи в Египте, Хадад услышал о том, что Давуд упокоился со своими предками и что начальник войска Иоав умер. Тогда Хадад сказал фараону: |
21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батька́ми, та що помер Йоав, начальник ві́йська. І сказав Гадад до фараона: „Відпусти мене, й я піду́ до свого Кра́ю!“ |
22 – Чего тебе недостаёт у меня, что ты так хочешь вернуться в свою страну? – спросил фараон. |
22 А фараон йому відказав: „Чого тобі браку́є при мені, що ти оце хочеш іти до свого кра́ю?“ Та той сказав: „Ні, таки конче відпусти́ мене!“ |
23 Всевышний воздвиг Сулейману и другого врага – Резона, сына Элиады, который убежал от своего господина Ададезера, царя Цовы. |
23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана. |
24 После того как Давуд разбил войска Цовы, Резон собрал вокруг себя бунтовщиков и возглавил их. Они пришли в Дамаск, поселились там и сделали его царём Дамаска. |
24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дама́ску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску. |
25 Резон был врагом Исраила всё время, пока был жив Сулейман, умножая зло, чинимое Хададом. Он правил Сирией и презирал Исраил. |
25 І був він проти́вником для Ізраїля за всіх Соломоновіих днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бри́див він Ізраїлем, і запанував над Сирією. |
26 |
26 |
27 Вот история о том, как он поднял мятеж против царя: Сулейман построил Милло и заделал брешь в стене Города Давуда, своего отца. |
27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло́, і попра́вив пролі́м у Місті Давида, свого батька. |
28 А Иеровоам был очень способным, и когда Сулейман заметил, как хорошо этот молодой человек исполняет свою работу, он поставил его над всеми подневольными людьми из дома Юсуфа. |
28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака́, що він роботя́щий, і призна́чив його над усіма́ носія́ми Йо́сипового дому. |
29 В то время Иеровоаму случилось выйти из Иерусалима, и на пути его встретил пророк Ахия из города Шило, одетый в новую одежду. Они были в том поле лишь вдвоём, |
29 І сталося того ча́су, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахі́йя, пророк. Він був одя́гнений в нову́ одіж, й оби́два вони були самі на полі. |
30 и Ахия, взявшись за новую одежду, что была на нём, разорвал её на двенадцать кусков. |
30 І схопи́в Ахі́йя за ту нову́ одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків. |
31 Затем он сказал Иеровоаму: |
31 І сказав він до Єровоа́ма „Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддира́ю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племе́н. |
32 Но ради Моего раба Давуда и города Иерусалима, который Я избрал среди всех родов Исраила, у него будет один род. |
32 А одне племе́но буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племе́н. |
33 Я сделаю это, потому что он оставил Меня и поклонялся Астарте, богине сидонян, Хемошу, богу моавитян, и Молоху, богу аммонитян, и не следовал Моими путями, не делал того, что праведно в Моих глазах, и не соблюдал Мои установления и законы, как делал Давуд, его отец. |
33 Це тому́, що вони покинули Мене і вклоня́лися Аста́рті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб вико́нувати добре в Моїх оча́х, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид. |
34 Но Я заберу из рук Сулеймана не всё царство. Я сделал его правителем во все дни его жизни ради Давуда, Моего раба, которого Я избрал и который исполнял Мои повеления и установления. |
34 Та не візьму́ Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який доде́ржував заповідів Моїх та постанов Моїх. |
35 Я возьму царство из рук его сына и отдам тебе десять родов. |
35 І візьму́ Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племе́н. |
36 Я дам один род его сыну, чтобы у Давуда, Моего раба, всегда был потомок на троне в Иерусалиме, в городе, который Я избрал, чтобы пребывать там. |
36 А синові його дам одне племе́но, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Йме́ння. |
37 А тебя Я избираю, и ты будешь править всем, чем пожелает править твоё сердце, – ты будешь царём Исраила. |
37 А тебе Я візьму́, і ти будеш царюва́ти над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем. |
38 Если ты будешь исполнять всё, что Я тебе велю, ходить Моими путями и делать то, что праведно в Моих глазах, исполняя Мои установления и повеления, как делал Мой раб Давуд, то Я буду с тобой. Я создам тебе такой же крепкий дом, как тот, что Я создал Давуду, и отдам тебе Исраил. |
38 І станеться, коли ти слу́хатимешся всього, що Я накажу́ тобі, і пі́деш Моїми дорогами, і робитимеш добре в оча́х Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я бу́ду з тобою, і побудую тобі міцни́й дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізра́їля. |
39 Я накажу потомков Давуда, но не навеки». |
39 І буду впокоря́ти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні“. |
40 Сулейман пытался убить Иеровоама, но Иеровоам бежал в Египет к царю Сусакиму и оставался там до смерти Сулеймана. |
40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоа́ма. І встав Єровоа́м, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробува́в він в Єгипті аж до Соломонової смерти. |
41 |
41 А решта Соломо́нових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, — ото вони написані в книзі „Соломонові діла“. |
42 Сулейман правил в Иерусалиме всем Исраилом сорок лет. |
42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було́ сорок літ. |
43 Потом он упокоился со своими предками и был похоронен в Городе Давуда, своего отца. И царём вместо него стал его сын Реховоам. |
43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похо́ваний у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'а́м. |